Псля хрещення до хати сходилися родич та сусди. За традицю, не можна було приходити з порожнми руками. Здебльшого приносили полотно, жу або продукти (хлб, цукор, яйця та н.). Гостювання вдбувалося весело, з пснями.
Часом траплялися випадки, коли позашлюбнй дитин давали негарне м'я на ознаку незаконного народження. Дуже рдко зустрчалися так ситуац: священик, перебуваючи у не зовсм добрих стосунках з родиною новонароджено дитини, негарно називав на свй розсуд. Поняття «негарне м'я» було специфчним для кожного села чи регону, бо здебльшого асоцювалося з конкретними людьми: пияками, злодями тощо.
Пд час хрещення у церкв дитин давалося м'я. Серед укранцв побутувала думка, що гарно обране м'я ма сприяти щастю та добробуту немовляти. В рзних регонах Украни снували рзн звича обрання мен: на Полсс дитину наркала бабка-повитуха, на Полтавщин вона це робила разом з кумами, на Наднпрянщин та Пвдн Украни обирали м'я куми. Щоправда, в кнц XIX на початку XX ст. батьки сам називали свою дитину, орнтуючись здебльшого за церковним календарем, або робили це на честь батька чи дда.
Хресн мама тато повинн були мати «крижму» бле полотно, на якому тримали дитину пд час хрещення. Присутнсть рдних батькв на обряд була необов'язковою. Хресн батьки мусили бути християнами, тобто хрещеними в церкв, та перебувати у законному церковному шлюб.
У рзних етнографчних районах Украни снували рзн звича обрання хресних батькв. Переважно за кумв кликали когось з далеко родини або односельцв. На Лемквщин снував цкавий звичай кликати до свох дтей одних тих самих кумв. Якщо були вдхилення вд цього правила, то незначн. Перший раз чоловк був за хресного, а в наступний раз його дружина за хресну навпаки. Рзною була й кльксть пар хресних: вд одн до п'яти.
У церковному обряд хрещення на перший план виступають хресн мама тато (куми). Особам кумв надавалося особливого значення. Вони шанувалися нарвн з близькими родичами. Для похресника куми були другими батьками, оскльки мали обов'язок опкуватися дитиною, брати якомога бльшу участь у вихованн, допомагати у скрутну хвилину. За звичам у куми обирали людей, як мали свох дтей. Вважалося доброю прикметою, коли кума була вагтною.
Вважалося, що дитина, породлля навть баба-повитуха псля пологв були нечистими. Молодй мам певний час взагал заборонялося переступати порг хати. Довго в народ збергався звичай очищення породлл, який разом з нею здйснювала баба-повитуха. Виходячи з дому, жнка переступала нж, яким баба вдрзувала пуповину, трич поливала баб руки водою, щоб усе нечисте зйшло з водою в землю. Породлля також трич обмивала руки баб витирала, коли прощалася з нею. Цей обряд пд назвою «злити на руки» був поширений майже на всй Правобережнй Укран.
В Укран з минулих столть до нашого часу сну переконання, що новонароджену дитину, особливо хвору чи кволу, слд якнайшвидше охрестити. Таким чином переслдувалася подвйна мета: охоронити вд усього злого прилучити до християнсько громади, очистивши вд першородного грха. Мам дозволяли ходити до церкви лише псля здйснення церковного обряду «виводу», що символзував очищення.
Скупану дитину обсушували коло печ. Це робили не тльки з ггнчних мркувань, але й з метою прилучення новонародженого до домашнього вогнища. Про вшанування вогню домашнього вогнища та ври в х очисну охоронну д свдчить звичай гуцулв прив'язувати на праву ручку немовляти разом з ншими оберегами (наприклад, часником) мшочок з шматком глини з печ. У псляпологовий перод здоров'я матер й дитини охоронялося вд усього злого цлою низкою оберегв. Найпоширеншим в Укран був звичай пов'язувати дитин на ручку червону нитку.
Значне мсце посдали обряди, пов'язан з першою купллю. ¶снувало повр'я, що виконан в перший день народження дитини магчн д впливатимуть на подальше життя. Щоб дитина росла здоровою, у першй купел використовували свячене злля або свячену воду. Крм того, хлопчику до купел клали дев'ясилу («щоб сильним був»), двчинц додавали меду, квтв, молока («щоб гарною була»). Кожен, хто приходив до хати пд час першо купел, мав кинути до не монету «на щастя».
Магчн д часом супроводжувалися примовляннями. Наприклад, баба давала породлл пити воду з пригорщ, решту води зливала над жнкою з словами:P«Як ота вода легко сходить, так би ота дитина легко з тебе зйшла». Рзномантнстю вдзначалися обряди, пов'язан з вдрзанням пуповини. На всй територ Украни снувало повр'я: якщо вдрзати на кудел, то в майбутньому будуть народжуватися двчата, на сокир хлопц. На Бойквщин, Гуцульщин дотримувалися звичаю збергати перев'язану пуповину до того часу, поки дитина сама не розв'яже. Врили, що таким чином дитина «розв'яже соб всю роботу», буде рости хазяйновитою розумною.
Власне пологов обряди починалися з запрошення баби-повитухи, коли вагтна жнка вдчувала, наближення пологв. Бабу-повитуху запрошував чоловк, який йшов до не з хлбом. У свою чергу, баба приходила приймати пологи з хлбом, свяченою водою зллям. У хат породлл вона вдчиняла вс замки, вкна, двер та розв'язувала вс вузли: щоб дитин легше було прийти на свт. Потм обкурювала жнку зллям. Народ врив, що ц магчн д мають надприродну силу корисними для матер та новонародженого.
Передпологов звича покликан були сприяти нормальному перебгу вагтност, доброму самопочуттю жнки, забезпеченню фзично, розумово та морально повноцнност новонародженого. До них належать, перш за все, поширен в усй Укран заборони на споживання певних продуктв, вимоги не дивитись на деяких зврят плазунв, уникати зустрчей з калками, слпими, хворими недолугими. Великого значення надавалось психчному стану жнки, оберганню вд нервових потряснь, сварок, переляку. Це пояснються тим, що в народ врили нбито вада нших могла перейти на дитину. Прояви негативно поведнки вагтно (краджки, сварки тощо), згдно з народними вруваннями, негативно позначились би на вдач дитини. Тому вагтна жнка свою вагтнсть приховувала якомога довше, щоб нхто не врк не тяжко було родити.
Пологов обряди звича. Вони складаються з трьох тсно пов'язаних циклв: передпологовий, власне пологовий псляпологовий. Перш два включають звича, уявлення, повр'я, обрядов д, метою яких збереження вагтност та забезпечення успшного перебгу пологв. Псляпологов обряди спрямован на охорону очищення матер та дитини, приднання новонародженого до см', громади церкви.
Найважливш етапи життя людини окрем стад розвитку см' завжди супроводжувалися рзномантними обрядами звичаями. До традицйно смейно обрядовост належать обряди, пов'язан з бологчним циклом снування людини народженням (пологов звича та хрестини), одруженням (шлюб веслля), смертю (похорон поминки).
Смейн обряди та звича
Не дивись ввечер у дзеркало, бо насниться щось погане.
Народна мудрсть
Музей Укранського Народного декоративного мистецтва
Смейн обряди та звича - Свята та обряди - Про Украну
